До уваги мешканців району!

Небезпечний карантинний шкідник картопляна міль, виявлений у 1980 році у АР Крим і Херсонській області, дуже поширений у Західній Європі та Північній Америці.
Міль пошкоджує пасльонові культури: картоплю, баклажани, томат, перець та тютюн. Це метелик з розмахом крил 12 - 16 мм, передні крила сріблясто-сірі з чорнуватою облямівкою із зовнішнього краю, задні - значно вужчі за передні, сірі з чорною облямівкою, ноги довгі сірі. Гусениця довжиною 10 - 12 мм може мати дуже мінливе забарвлення - від жовтувато-білого до рожевого або зеленого. Лялечка коричнева, довжиною близько 7 мм у сріблястому коконі.Картопляна міль поширюється з бульбами картоплі, тарою та транспортними засобами. Гусениці мінують листки і пагони пасльонових культур. У овочесховищах з яєць, відкладених у вічках бульб картоплі виходять гусениці, які проточують ходи у бульбах.

Яйця розвиваються від 5 до 30 днів, гусениці - від 25 до 40 днів, зимують шкідники у стадії лялечки у ґрунті та овочесховищах. Впродовж року розвивається 4-5 поколінь.

Візуально картопляну міль можна виявити характерним пошкодженням на листі пасльонових - це пузирчасті міни, частіше прозорі, які розташовані неподалік центральної або бокових жилок. Скрізь прозорі стінки міни добре видно гусениць шкідника.
Метелики дуже чутливі до аромату бульб картоплі, а тому знаходять її як на городі, так і в місцях зберігання, навіть під мішковиною.
Основними заходами боротьби з цим шкідником є:
1. Профілактичні:
– токсикація та протруєння насіннєвого матеріалу;
– знищення пасльонових бур'янів;
– високе підгортання кущів, що не допускає оголення бульб картоплі;
– збирання врожаю у самі стислі терміни;
–       знищення рослинних решток;
–       фумігація перед закладанням до сховищ.
2. У період вегетації у разі виявлення льоту метеликів та ушкодження рослин слід провести обприскування насаджень картоплі інсектицидами - Арріво (100 г/га), Данадим (2 л/га), Децис (0,2 л/га), Золон (2 л/га), Шерпа (160 г/га), Фастак + Бі-58 новий (0,1 л/га + 1 л/га), Караген (0,6 л/га), також ефективно застосовувати біопрепарати - Бітоксібацилін та Ліпідоцид.
3. Самим ефективним є зберігання при температурі +3+9 С0.
Токсикація та протруєння насіннєвого матеріалу здійснюється перед висаджуванням комплексними препаратами, такими як Тирана + Максим (або Престиж + Максим) з нормою 1 л/т+2л/т. Це захистить насадження картоплі від 30 до 40 днів від хвороб – парші, гнилей, плямистості та шкідників – колорадського жука, совок, вогнівок.
Фумігацію порожніх приміщень для зберігання бульб картоплі можна проводити сірчаними шашками з розрахунку 1 шт. на 8-10 м3.
4. Перед закладанням картоплі у місця зберігання з профілактичною ціллю доцільно проводити обробку бульб біопрепаратами Бітоксібацилін та Ліпідоцид з нормою витрати 0,3 л/тонну (на 80 л води). Ефект від цієї процедури становитиме 80-100 %.
Також слід ретельно перебирати картоплю, вилучати вражені бульбою, а решту обтирати сольовим розчином.
При значній кількості картоплі її потрібно промивати під великим струменем води, потім просушувати та негайно закладати у овочесховища.
Утилізацію пошкоджених бульб слід проводити шляхом спалювання, або термічної обробки, після збирання картоплі необхідно обов’язково вигрібати та спалювання бадилля, а також вражену тару.
Звертаємо особливу увагу: не рекомендується застосовувати для фумігації приміщень та бульб картоплі препарати, у складі яких є фосфід алюмінію - Алтокс, Алфос, Дегеш, Санфос, Селфос, Фосміній та інші, так як вони токсичні для людини.

 

Категорії статті РДА: