Пам’ятки Великолепетищини

Довідник
Упорядник В. М. Приз
 
 
 
Найвищим чинником цивілізованого суспільства, свідченням духовності його членів в сучасному світі є повага до національної культурної спадщини. Культурні цінності створюються розумом і працею багатьох поколінь і є надбанням не лише одного народу, а й невід’ємною частиною культурної спадщини всього людства. Це вимагає від нині сущих відповідального ставлення до пам’яток історії та культури.
Великолепетиське пізньоскіфське городище.
   Великолепетиський район… Це сусідство вод Каховського моря і неосяжного степу. Це десятки тисяч родючих земель. Це зона помірного клімату.
   Це одна з історичних сцен Таврійського краю. Якщо природа виявлялася лагідною до краю, то цього не скажеш про її історію. Домінуючою в історії краю є тема чужоземного поневолення й боротьби з ним. Розгортаючись на неозорій, відкритій і щедро прикрашеній сцені, ця історична епопея була довгою, барвистою, сповненою бурхливих подій з давніх-давен аж до новітніх часів.
   Даний довідник покликаний відобразити історію Великолепетиського району з метою: знати, вивчати, пам’ятати свою історію. Історію - в камені...
   Пам’ятки археології є неоціненним скарбом про давнє минуле. У Великолепетиському районі такими пам’ятниками є окремі невеличкі стоянки мисливців кам’яного віку, поселення та залишки стійбищ скотарів (доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя), пізньоскіфське городище, грунтові могильники. Більшість пам’яток археології представлена поховальними комплексами – курганами. Усі стоянки та стійбища є місцями короткочасних або відносно нетривалих зупинок мисливців та скотарів.
    Пам’ятки археології району охоплюють досить великий відрізок історії, що складає понад 10 тисяч років. Найдавнішим свідченням заселення території Великолепетиського району є пункти нечисленних знахідок доби пізнього палеоліту, які засвідчують перебування тут мисливців ще за часів пізнього плейстоцену, у т.ч. й льодовикової епохи. Цей етап заселення району датується  проміжком між 20 та 11 тисячами років тому. Не представлена стоянками наступна доба – мезоліт. Поодиноко представлено стоянки неоліту (6-5 тисячоліття до нашої ери), поселення та стійбища скіфів (4 ст. до н.е.).  Є також поселення та могильник середньовіччя.
    Унікальною археологічною пам’яткою є Великолепетиське пізньоскіфське городище – пам’ятка археології національного значення, площа якої складає 6,4 га. Міститься у межах смт Велика Лепетиха, на високому корінному березі Дніпра (зараз Каховське водосховище). Відкрите у 1946 році В.Г.Скрипниченком. Розкопками досліджувалось у 1991 році на площі 157 кв. м.
    Під час відкриття пам’ятки було простежено акрополь, обмежений валом, та передмістя. Розкопками виявлено кам’яне будівництво, глинобитні підлоги приміщень, глибокі господарські ями, вирубані у вапняку.
    Численним є археологічний матеріал, здобутий розкопками. У більшості це фрагменти керамічного посуду. Абсолютно переважає

амфорна тара. Специфікою є нечисленність ліпного посуду та висока пропорція червоно лакових посудин, що вказує на високий добробут населення городища. Знайдено зернотерку античного типу. Серед знахідок знайдено також прясла та скляне намисто. Виявлено намистини з єгипетської пасти у вигляді священних скарабеїв.

    На превеликий жаль, її було частково знищено в першій половині 1970 року кар’єром по видобутку вапняку, а на початку 2000 року приватною забудовою.
Руйнація пам’яток археології (у тому числі й оранка насипів курганів) є злочином не тільки по відношенню до держави та нації, а й по відношенню до людства загалом та передбачає покарання згідно статей «Закону України про охорону культурної спадщини». Також використання земель, на яких знаходяться пам’ятки археології, категорично забороняється, є крадіжкою державної власності й карається за статтею 298 Кримінального Кодексу України.
Селище Велика Лепетиха
 
    Половецька камяна баба.
Територією району прокочувалися численні племена, які залишили пам’ятні сліди. Нині про це свідчить половецька кам’яна баба, яка встановлена в центрі селища Велика Лепетиха на квітковій клумбі районного Будинку культури.
                                    Спасибі, бабо, вічність ждати –
                                    Не кожна жінка вміє так.
                                    Це вірності незмінні чати,
                                    В сучасне таємничий знак.
                                                       / Василь Загороднюк /
  
 
 Хрест в смт Велика Лепетиха на честь 2000-ліття хрещення Русі
  Є в історії розвитку людства знаменні події, які не підвладні часу. Їх увічнюють у прозі, поезії, пісенній народній творчості та інших багато численних жанрах мистецтва. Увічнюють - у камені.
    До 2000-ліття хрещення Русі у 2000 році за замовленнями церков району встановлено кам’яні хрести на в»їзді в селище Велика Лепетиха та сіл Князе-Григорівка, Рубанівка. Весною вони майорять тюльпанами, улітку – чорнобривцями, завжди охайно прибрані, підбілені.
   У селищі хрест встановлено за рахунок благодійних коштів фермерського господарства «Руслан»(Узбек К. В. та Кононенко М. І.) та виготовлено майстрами м. Каховка Херсонської області.
 
 
 Сама жорстока сторінка історії України 20 століття –
 Велика Вітчизняна війна.
   Пам'ять про себе вона залишила могилами, стелами, обелісками, які розташовані в місцях боїв та поховань загиблих воїнів.
    У лютому 1944 року війська 4-го Українського фронту в складі 3-ї, 5-ї та 28-ї армій розгромили фашистські війська на лівобережжі Дніпра в районі Великої Лепетихи, Горностаївки, Верхнього Рогачика: ліквідували Нікопольський плацдарм німецько-фашистських окупантів та форсували Дніпро. На честь героїчних дій у 1965 році було встановлено пам’ятний камінь місцевими будівельниками за проектом херсонської художньо-виробничої майстерні.  
   На в»їзді в селище Велика Лепетиха у 1985 році на місці пам’ятного каменю встановлено пушку на честь героїв-артилеристів 3-ї, 5-ї, та 28-ї ударних армій 4 Українського фронту.
   Братські могили розкидані по степах та пагорбах, багато з них знаходяться в населених пунктах району. В селищі – таких братських могил -. Братське кладовище знаходиться в центрі селища. Історія цього пам’ятного місця розпочалася у 1949 році, коли на місці братської могили 30 воїнів-односельчан, які загинули в боях з австро-німецькими окупантами та в період громадянської війни, встановлено пам’ятник на честь поховання 77 загиблих визволителів селища, воїнів Радянської Армії 301, та 230 гвардійських стрілкових дивізій, 9 стрілкового корпусу і 416 гвардійської стрілкової дивізії, 37 стрілкового полку
      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
До 60-річчя Великої Перемоги у
2005 році Великолепетиської селищною радою (голова Німченко М. І.) було проведено реконструкцію Братського кладовища, на місці пам’ятника загиблим воїнам споруджено арку пам’яті.
   У 2004 році 22 червня на території Братського кладовища відкрито пам’ятник загиблим воїнам 309 гвардійського стрілкового полку за клопотанням та благодійні кошти сина загиблого воїна Яковлєва Г. Д.
  1000 чоловік – уродженців Великої Лепетихи билися на фронтах Великої вітчизняної війни. 567 чоловік з них нагороджено орденами і медалями СРСР, 600- загинуло смертю хоробрих. Урочисте відкриття пам’ятника на честь загиблих воїнів-односельців відбулося 15 листопада 1968 року у Приморському сквері селища. Автор – архітектор В.С. Халін. У будівництві пам’ятника взяли участь «Головпівнічний Кавказбуд» Ростов-на Дону, Сімферопольська художня виробнича майстерня худ фонду УРСР, Великолепетиський комбінат комунальних підприємств.
   Пам’ятник складається з обеліска, встановленого на постаменті та цоколі, стели і обладнання для вічного вогню. Обеліск прямокутний, в середині якого з лицьової сторони викладено полоску з білого аккерманського каменю. Перед обеліском, на цоколі – обладнання для Вічного вогню. У лівому кутку стели – барельєфне зображення ордена Вітчизняної війни і гвардійської стрічки. Поруч закріплено меморіальну дошку з текстом «Слава героям, павшим в боях за свободу нашей Родины». Далі бронзою написані прізвища 600 загиблих односельців.
   За рішенням Великолепетиської селищної ради у 1992 році на честь ознаменування 200-річчя рідного селища проведено реконструкцію та встановлено пам’ятник «Дівчина з бандурою» автора В. Селібера за проектом Київської художньо-виробничої майстерні, який символізує скорботу за загиблими воїнами у великій Вітчизняній війні ( фото на обкладинці Довідника)
                 
   1 лютого 1944 року німецькі загарбники розстріляли 10 чоловік мирних жителів селища Велика Лепетиха. При визволенні селища загинуло 5 воїнів Радянської Армії, яких похоронили в двох могилах. На братських могилах у 1944 році встановлено пам’ятники, які було перебудовано у 1949 році в один пам’ятник та двох надмогил. На меморіальній дошці вказані прізвища 15 загиблих воїнів і мирних жителів. У 2009 році Великолепетиською селищною селищною радою (голова Якименко В. Г.) проведено його реконструкцію.
 
                          Братські могили після реконструкції
 
   Наприкінці 1943 року, після розгрому на річці Молочній, гітлерівські війська відступили до м. Мелітополя і створили сильно укріплений Нікопольський плацдарм, щоб зупинити наступ Радянської Армії і утримати свої позиції. Нікопольський плацдарм досягав 120 км і охоплював північні частини Верхньорогачицького, Великолепетиського та Горностаївського районів. Глибина укріпленого плацдарму досягала 35 км. Обороняли плацдарм війська 6-ї армії у кількості 150 тисяч солдат з великою кількістю техніки.
   Внаслідок запеклих боїв  31 жовтня було звільнено село Рубанівку воїнами 3-го гвардійського стрілкового корпусу 5-ї ударної армії. Після звільнення Рубанівки продовжувались бойові дії включно до 8 лютого – дати звільнення Великої Лепетихи. На віддалі 15 км від Великої Лепетихи до Рубанівки загинуло більше 2500 солдат. Частина загиблих воїнів похована в двох братських могилах на кургані, який знаходиться праворуч від дороги на  с. Рубанівка. У 1957 році на братських могилах споруджено надмогилля та обеліск з зіркою на вершині. У 1978 році біля пам’ятника встановлено дві стели з написами: «Народ будет вечно помнить героизм и верность Родине» та «В боях за освобождение района принимали участие воины 26 национальностей Советского Союза, 10 воинам присвоено звание Героя Советского Союза».
                            Нарешті в лютому хребет ворожих ліній
                            Був зламаний і ворог відступив…
                            Пішли у небуття ті дні жорстоко-сірі,
                            Та горе ще бринить серед степів.
                                                                                
Стоять могили в вічнім супокої,
На виднокрузі видно їх здаля…
Ясне проміння днини золотої
 Стрічає кров’ю зрошена земля.
 
Давно окопи увінчали обеліски, Світанки тут
Світанки тут і мирні, й тихі-тихі…
Буває раптом чутно щось шепоче:
«Ми полягли в боях за Лепетиху…»
 
 
8 лютого 1944 року Велику Лепетиху було звільнено від німецько-фашистських загарбників воїнами  109 гвардійської, 230, 301, 320 стрілкових дивізій 5-ї та 28-ї армій. В боях загинудо лекілька тисяч радянськиї воїнів. У братській могилі на 14 км по дорозі Велика Лепетиха - Рубанівка поховано більше 1000 воїнів Радянської Арміі. Автори пам’ятника – Дубинін В. К., Рапопорт Б І., Дикий О. О., Питова Е. М. Виготовлено пам’ятник Запорізькою художньо-виробничою майстернею та місцевими будівельниками колгоспу ім. Петровського за допомогою райсільгосптехніки, міжколгоспбуду та колгоспу «Червоний Жовтень». Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 9 травня 1965 року.
  
                           «Слава Вам, храбрые,
                             Слава, бесстрашные,
                     Вечную славу поет Вам народ,
          Доблестно жившие, смерть сокрушившие,
                   Память о Вас никогда не умрет»
 
Проходять роки, але пам’ять про героїчне минуле нашого народу живе в серцях поколінь. Підтвердження цьому – встановлення пам’ятного каменю до 40-річчя Великої Перемоги за рішенням бюро Великолепетиського райкому ЛКСМУ у 1985 році на території Великолепетиської ЗОШ №1 на честь розвідника 301-ї стрілецької дивізії Полторакіна Миколи Афанасійовича, якого фашисти спалили живим у лютому 1944 року.
        
У 2009 році відділом освіти за рахунок коштів районного бюджету благодійних коштів проведено упорядкування пам’ятного каменю та розміщення фотографії загиблого розвідника.
  24 серпня 2003 року за ініціативою районної організації воїнів Афганістану та воїнів-інтернаціоналістів за проектом Кострова З. М. на благодійні кошти жителів району та трудових колективів організацій і підприємств встановлено пам’ятник воїнам – інтернаціоналістам, які загинули при виконанні військових обов’язків.
«Вам, тим, хто не повернувся з поля брані з Алжира, Сирії, Анголи, Сомалі,
Хто бачив смерть в горах Афганістану, тим, хто не прийшов до рідної землі,
Кого не стріла рідна мати на порозі.
 І хай торочать злії язики,
Залишайтесь в пам’яті народу
Синами рідної країни навіки».
 
                                                    
  За ініціативи голови районної  державної адміністрації Альбіни Олексіївни Міняйло у 2008 році виготовлено пам’ятник на честь 75-річчя жертв голодоморів в України за рахунок коштів районного бюджету та встановлено на старому цвинтарі селища Велика Лепетиха поруч з новобудовою Новомиколаївської церкви.
 
  Ще й досі чути моторошний скрип…
  В нім вічні дзвони пам’яті не стихнуть.
  І не повернуть «хрип», щоб не змогли б
  Ми пам’ятник
                         безпам’ятству  
                                              воздвигнуть.
                      Л. Степаненко
 
 
 
             
 
   У березні 2004 року на день народження Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка за ініціативи голови районної державної адміністрації Василя Михайловича Котенкова встановлено у центрі майбутньої паркової зони селища бюст, який було виготовлено приватним підприємством «Шукран»
м. Запоріжжя за кошти районного бюджету.
 
                          село Катеринівка
 
        
 
   В лавах Радянської Армії воювало більше 150 жителів села Катеринівки. 50 чоловік – нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. 85 чоловік загинули, захищаючи Батьківщину.
   У 1973 році споруджено пам’ятник на честь загиблих воїнів-односельців з написом їх прізвищ. Виготовлено Донецькою майстернею художнього фонду УРСР та встановлено місцевими будівельниками. До 50-річчя Великої Перемоги пам’ятник частково реконструйовано.
   Село Катеринівка звільнено від німецько-фашистських загарбників 8 лютого 1944 року частинами 301 стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 4 Українського фронту. При визволенні села загинуло 286 радянських воїнів. Їх поховали у братській могилі на місцевому кладовищі. На місці братської могили встановлено пам’ятник у 1959 році з написом прізвищ загиблих воїнів, який                 
виготовлено Херсонською виробничою майстернею та встановлено місцевими будівельниками.
                                           село Демидівка
   5 лютого село Демидівку було звільнено від німецько-фашистських загарбників воїнами 103-го стрілецького полку 54-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 4 Українського фронту. При звільненні села Демидівки загинуло 156 радянських воїнів які поховані на сільському кладовищі у братській могилі та в одиночних могилах. У 1957 році проведено перезахоронення загиблих в одну братську могилу та встановлення на їх честь пам’ятника.
   183 односельця билися на фронтах Великої Вітчизняної війни, 71 – загинув смертю хоробрих за Батьківщину. У 1958 році встановлено пам’ятник на честь загиблих воїнів-односельців.
          
 
                         Хай над ними тополі шумлять,
                                І могили не в’ються травою.
                                      Ми на варті їх вічного сну -
                                            Завжди згадуєм їх зі сльозою…
                                                          В. Таран, Гола Пристань
                  
   
    16 липня 1971 року виникла пожежа на одному з полів колгоспу ім. Карла Маркса Верхньорогачицького району. Першим на боротьбу з пожежою кинувся голова колгоспу ім. ХХІІ зїзду КПРС села Демидівка Леонід Анатолійович Основіков. На допомогу прийшли механізатори та сільські трудівники. Пожежу було ліквідовано, але від сильних опіків Леонід основіков помер. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 серпня 1971 року за самовідданий подвиг і мужність, проявлені при врятуванні посівів пшениці
 
                           Леонід Анатолійович Основіков
 
 
нагороджений Орденом «Знак Пошани», посмертно. Поховано Леоніда Анатолійовича на сільському кладовищі, на могилі Основікова  встановлено пам’ятник від колгоспників колгоспу ім. ХХІІ з»їзду КПРС.
    На місці пожежі встановлено Обеліск з меморіальною плитою та текстом Указу Президії Верховної Ради СРСР про державну нагороду посмертно.
 
                               село Рубанівка
 
Меморіальний комплекс складається з братської могили партизан, загиблих у 1920 році за визволення с. Рубанівки від врангелівських військ, братської могили голови сільревкому Л. Д. Ковбаси та вчителя-революціонера К. П. Височана, які були закатовані денікінцями в 1919 році та братської могили 70 офіцерів Радянської Армії, які полягли в боях на Нікопольському плацдармі. Перший пам’ятник на братських могилах було встановлено у 1950 році. Новий пам’ятник встановлено у 1965 році та урочисто відкритий 9 травня.
 
               
   У 1943-1944 роках велися запеклі бої на Нікопольському плацдармі, в район якого входило і село Рубанівка. Частина загиблих в боях бійців Радянської Армії захоронена в трьох братських могилах на північно-східній околиці села.  Пам’ятник загиблим встановлено у 1952 році.
   У 1981 році встановлено погруддя Герою Радянського Союзу, вічно 19-річному односельцю Володимиру Карповичу Загною у центрі села Рубанівки. 23 січня 1943 року при форсуванні р. Одер в Польщі знищив більше двох взводів фашистської піхоти, був смертельно поранений і через три дні помер у медсанбаті. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно посмертно.
Героїчно воювали на фронтах війни наші земляки. 8 квітня 1944 року у районі с. Каранки Кримської області, ризикуючи життям, Дмитро Гридасов відбив 5 ворожих атак, знищив 9 ворожих вогневих точок, примусив здатися в полон 40 фашистів та знищив понад 60 гітлерівців. За цей подвиг 24 березня 1945 року Дмитру Тихоновичу Гридасову Указом Президії Верховної Ради СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
 
В одному з боїв в Чехословаччині   він повторив подвиг Олександра Матросова. Похований на площі міста Кошице. А в рідній Рубанівці Дмитро Гридасов погруддям увічнений в центрі села у 1974 році.
 
 
Летять птахи над хлібними полями,
Колосся теплий промінь сповива,
Та з пам’яті не стерти тії плями,
Занурені у кров святі жнива.
                   Л. Степаненко
 
 
                                 Село Миколаївка
8 лютого 1944 року с. Миколаївку було звільнено від німецько-фашистських загарбників частинами 306 стрілецької дивізії 9 стрілецького полку   5 Української Армії 4 Українського фронту. В боях загинуло 467 радянських воїнів. Їх поховали у одиночній та братській могилах в центрі села. В 1953 році останки загиблих воїнів-визволителів були перенесені в одну братську могилу і на місці могили у 1962 році споруджено пам’ятник місцевими будівельниками, виготовлений Херсонськими художніми виробничими майстернями.Обеліск загиблому гвардії рядовому Бурику Миколі Степановичу (1924-1944).
 
                        Село Костянтинівна
 
            Село Костянтинівна входило в зону Нікопольського плацдарму, де йшли жорстокі бої з фашистськими окупантами. При звільненні села 8 лютого 1944 року воїнами 301 стрілецької дивізії 5 Ударної армії 4 Українського фронту загинуло 300 чоловік, які поховані в братських могилах. У 1958 році останки загиблих воїнів були перенесені в дві братські могили в центр села Костянтинівка. З 46 односельців, які билися на фронтах Великої Вітчизняної війни – 15 загинуло.  
  У 1959 році встановлено пам’ятник загиблим воїнам-одноносельцям та воїнам-визволителям.
 
                         Село Мала Лепетиха
 
 
Село Мала Лепетиха звільнено 8 лютого 1944 року. При звільненні Малої Лепетихи загинуло 80 радянських воїнів, яких поховано у братській могилі кладовища на південній околиці.
У 1965 році на місці поховання встановлено пам'ятник загиблим воїнам-визволителям. У 1970 році біля пам’ятника споруджено меморіальну плиту, на якій викарбувані прізвища загиблих воїнів-визволителів.
              
   В центрі села Мала Лепетиха, у сквері височить монументальна споруда на честь воїнів-односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної…
На території Малолепетиської сільської ради
 
                       Село Князе-Григорівка
 
  В лавах Радянської Армії проти німецько-фашистських загарбників воювало 634 жителя с. Князе-Григорівка. 436 чоловік нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу. 221 чоловік поліг на полі бою. У 1973 році встановлено пам’ятник на честь загиблих воїнів-односельців. Споруджено пам’ятник у Кримській художньо-виробничій майстерні та встановлено місцевими будівельниками. 
    Учні Князегригорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів свято шанують пам'ять своїх земляків, загиблих у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років. Вони впорядковують територію, приносять живі квіти та вінки, проводять військово-патріотичні заходи, несуть почесну варту на честь загиблих. Ніколи не заростуть стежини народної пам’яті до пам’ятників та обелісків.
   Село Князе-Григорівку було звільнено від фашистської окупації 5 лютого 1944 року частинами 306 гвардійського стрілецького полку 109 гвардійської стрілецької дивізії 28 Армії 4 Українського фронту. В боях за визволення села загинуло 25 воїнів Радянської Армії, яких поховано у братській могилі в центрі села.
    В боях за звільнення села Князе-Григорівка загинуло 25 радянських воїнів.  Їх поховали у братській могилі в центрі села. В 1956 році відкрито пам’ятник – скульптурна група, установлена на постаменті з цоколем та братська надмогила. На лицевій стороні постамента прикріплено меморіальну дошку з іменами загиблих воїнів.
    Село Середнє звільнено 5 лютого 1944 року. Загинуло під час визвольних боїв 70 чоловік. Поховані у центрі села. У 1958 році на братській могилі загиблих встановлено пам’ятник.
   У 1943-1944 роках в районі могили Високої, розташованої за 4 км на північний схід від с. Середнього, проходила південна границя Нікопольського плацдарму, де вели героїчні бої 66 стрілецький полк 61 Червонопрапорної стрілецької дивізії 26 армії 4 Українського Фронту.
    Біля села Середнє у братській могилі, де поховані 1200 воїнів, загиблих біля Високої могили, покояться останки сина вірменського народу Акопа Данієловича Адамяна. Першим зайшовши на висоту, поранений, він зняв залиту кров’ю сорочку, надів на багнет і з цим прапором підняв свою роту  в атаку. Висоту було взято.  
    У 1956 році  внизу кургану який з тієї пори називається Висотою Адамяна, встановили дві стели. У 1973 році на кургані, місцевими будівельниками встановлено пам’ятник, виготовлений Херсонськими художньо-виробничими майстернями.
 
управління культури і туризму обласної державної адміністрації
Обласна інспекція по охороні памяток історії та культури
 
ДОВІДНИК
 
РЕЄСТР
пам’яток історії та культури Херсонської області за станом на 01.06.2005 року
 
Великолепетиський район
 
 
№ п/п
Охорон
ний номер
Кіль
кість
    Назва пам’ятки
Адреса
Дата
Рік
від
крит
тя
Автор
Мате
ріал
Розміри
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
363
1132
1
Великолепетись
ке городище
смт Велика Лепетиха
ІІІ ст до н.е.
ІУст н.е.
1946
1950
Скрипниченко В
Погребова Н
 
Площа
6.4 га
364
1871
30
Кургани
смт Велика     Лепетиха
ІІІ тис. до н.е
ІІ тис.н.е..
1950  1987
Шкроб О. Б
 
Висота 0,5-5,5 м.
365.
286
7
Братські могили воїнів Червоної і Радянської Армії і жертв фашизму
смт Велика    Лепетиха
1941-1945 р
1964
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск. бетон
Висота 3,25 м
366.
285
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
 
смт Велика    Лепетиха
1941-1945 р
1967
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Стела бетон
Висота  3,25 м
367.
288
1
Братська могила воїнів  Радянської Армії
смт Велика     Лепетиха  
 
1941-1945р
1965 
В.К.Дубінін Б.І.Рапортер
Є.М Нєжова А.А.Дикий,.           
Ск.-бетон      
Висота 5,25 м
368.
284  
2
Братські могили воїнів Радянської Армії
смт Велика      Лепетиха
1941-1945
1967
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота 11 м
369
287
Братські могили воїнів Радянської Армії та жертв фашизму
смт Велика Лепетиха
1941-1945 р
1949
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота 2,15 м
370.
302
1
Пам’ятник на честь воїнів-односельчан
смт Велика Лепетиха
1941-1945 р
1968
Архітектор В.С.Халін
Обеліск- бетон, мармур 
Висота 14,5м
371.
291
1  
Пам’ятний знак на честь воїнів-визволителів (пушка в натурі)
смт Велика Лепетиха
1941-1945 р
1980
Місцеві  будівельники
Бетон
Висот 4,5 м
372.
1879
1
Пам’ятник
Г. І. Петровському
смт. Велика Лпетиха
 
1971
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-граніт
Висота
2.70 м.
373.
1864
14
Кургани
с. Демидівка
ІІІ тис.до н.е-
ІІ тис. н.е.
1950-1987
Шкріб О. Б.
 
Висота 0,3-3,0 м.
374.
306
14
Військова дільниця: братські могили воїнів Радянської Армії
с. Демидівка
1941-1945 р.
1957
Місцеві будівельники
Обеліск-цегла
Висота-
2,55 м.
375.
1995
2
Братська могила воїнів Радянської Армії  та пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Демидівка
1941-1945 р
1958
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-гіпс
Висота-
4,30 м.
376.
1989
1
Могила
Л. А. Основікова
с. Демидівка
 
1971
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Стела-граніт
Висота-
2,60 м.
 
1868
11
Кургани
с. Дмитрівка
ІІІ тис. до н.е.
ІІ тис. н.е.
1950-1987
Шкроб О. Б.
 
Висота-
0,5-5,5 м.
377.
311
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Дмитрівка
1941-1945 р.
1970
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-бетон
Висота-
4,63 м.
378.
307
6
Братська та одиночні  могили воїнів Радянської Армії й пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Запоріжжя
1941-1945 р.
1967
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-гіпс
Висота-
3,65 м.
379.
1874
1
Кургани
с. Катеринівка
ІІІ тис. до н.е.
ІІ тис. н.е.
1950-1987
Шкроб О. Б.
 
Висота-
0,7 м.
380.
304
1
Братська могила воїнів Радянської армії
с. Катеринівка 
1941-1945 р.
 
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-гіпс
Висота-
4,40 м.
381.
1872
21
Курганне поле
с. Князе-Григорівка
ІІІ тис. до н.е.
ІІ тис. н.е.
1950-1987
Шкроб О. Б.
 
Висота-
0.3-3,0 м.
382.
293
1
Братська могила воїнів Радянської армії
с. Князе-Григорівка
1941-1945 р.
1956
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-бетон
Висота-
2,95 м.
383.
1880
1
Пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Князе-Григорівка
1941-1945 р.
1973
Кримські художні майстерні
Обеліск -бетон
Висота-
8.40 м.
384
1867
4
Курганна група
с. Костянтин
нівка
ІІІ тис. до н.е.-
ІІ тис. н.е.
1950
1987
Шкроб О. Б.
 
Висота –
0-.2-2.5 м
385
303
3
Братські могили воїнів Радянської Армії та пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Костянти
нівка
1941-1945 рр.
1959
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.- гіпс
Висота –
4.45 м
386
1870
18
Кургани
с. Мала
Лепетиха
ІІІ тис. до н.е. –
ІІ тис. н.е.
1950
1987
Шкріб О. Б.
 
Висота –
0.5- 5.0 м
387
1970
1
Братська могила воїнів червоної Армії
с. Мала
Лепетиха
1919 р.
1920
Місцеві будівельники
Обеліск-
цегла
Висота –
1.30 м
388
309
2
Братські могили воїнів Радянської  Армії
с. Мала
Лепетиха 
1941-1945 р.
1965
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск. - бетон
Висота –
3.87 м
389
308
 
Братські могили воїнів Радянської Армії
 с. Мала
Лепетиха
1941-1945 р.
1962
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск. - бетон
Висота –
3.90 и
390.
1974
1
Могила учасника повстання на броненосці «Потьомкін»
 Т. К. Трегуба
с. Мала
Лепетиха
 
1905 р.
1967
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота-
1.20 м.
391.
1975
1
Могила радянського воїна  Н. П. Скрипника
с. Мала
Лепетиха
 
1941-1945 р.
1970
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Обеліск- черепашник
Висота-
1.20 м.
392.
814
1
Пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Мала
Лепетиха
вул. Суворова
1941-1945 р.
1985
Одеські художні майстерні
Б. Давидович
Бетон, мідний  лист
Висота –
7.50 м.
393.
1865
4
Кургани
с. Миколаївка
ІІІ тис. до н.е.-
ІІ тис. н.е.
1950
1987
Шкроб. О. Б.
 
Висота-
0.5 -1,0
394.
305
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Миколаївка
1941-1945 р.
1962
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.- гіпс
Висота-
3,90 м.
395.
1862
25
Кургани
с. Рубанівка
ІІІ тис. до н.е.-
ІІ тис. н.е.
1950
1987
1992
Шкроб. О. Б.
Гаврилов О. В.
 
Висота-
0,3-2,1 м.
396.
296
3
Братські могили партизан громадянської війни та воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1920 р.
1965
Запорізькі художні мастерні
Ск. - бетон
Висота-
4.00 м.
397.
1909
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1948
Місцеві будівельники
Обеліск-
залізний лист
Висота-
2, 65 м.
398.
300
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1961
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.- гіпс
Висота-
4,00 м.
399.
299
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1965
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.- гіпс
Висота-
3.200 м.
400.
298
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1968
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.- гіпс
Висота-
4,00 м.
401.
297
3
Братські могили воїнів Радянської Армії
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1952
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота-
5, 80 м.
402.
2109
1
Могила воїна-інтернаціоналіста
О. М. Медведєва
с. Рубанівка
кладовище
1958-1987
1989
 
Граніт
Висота-
1,50 м.
403.
1907
1
Пам’ятник на честь воїнів-односельчан
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1972
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Обеліск-
пиляний камінь
Висота-
5.00м.
404.
1910
1
Пам’ятник Герою Радянського Союзу
Д. Т. Гридасову
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1974
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск. –мармурова крихта
Висота-
3, 80 м.
405.
735
1
Пам’ятник Герою Радянського Союзу
В. К. Загною
с. Рубанівка
1941-1945 р.
1981
Ск.-
І. Г. Шапко
Ю. І. Шапко
Ск.-бетон
Висота –
3, 90 м.
406.
1869
4
Кургани
с. Сергіївка
ІІІ тис. до н.е.-
ІІ тис. н.е.
1950
1987
Шкроб. О. Б.
 
Висота-
0,9-3,0 м
407.
1971
1
Могила
В. І. Горського
с. Сергіївка
1941-1945 р.
1965
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота-
1,75 м.
408.
310
1
Могила
І. А. Барсука
с. Сергіївка
1944 р.
1965
Місцеві будівельники
Обеліск- черепашник
Висота-
1,90 м.
409.
1873
14
кургани
с. Середнє
ІІІ тис. до н.е.-
ІІ тис. н.е.
1950
1987
Шкроб. О. Б.
 
Висота-
0.5-3,0 м
410.
292
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Середнє
1941-1945 р.
1958
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-бетон
Висота-
4.90 м.
411.
294
1
Братська могила воїнів Радянської Армії (висота Аданяна)
с. Середнє
1941-1945 р.
1958
Херсонські художньо-виробничі майстерні
Ск.-бетон
Висота-
4,00 м.
412.
312
1
Братська могила воїнів Радянської Армії
с. Шевченка
1941-1945 р.
1962
Місцеві будівельники
Обеліск-
цегла
Висота-
2,05 м.