Вапнування ґрунтів навесні

Хто не встиг здійснити вапнування ґрунту після збору врожаю восени, може запланувати собі цю операцію на весну. Або за сприятливих погодних умов — і на зиму.
Однією з головних причин деградації ґрунтів стало виключення із системи удобрення гною та хімічних меліорантів, у цьому переконані науковці Інституту сільського господарства Полісся НААН України.  Відтак, аби вести прибуткове агровиробництво на деградованих ґрунтах варто відновити їх потенціал, завдяки внесенню достатньої кількості органічної речовини, мінеральних добрив та вапнякових матеріалів.
Чому не варто нехтувати вапнуванням ґрунтів?
Вапнування поліпшує агрохімічні властивості ґрунту. Науковий досвід переконує в тому, що шкідлива дія підвищеної кислотності ґрунту усувається внесенням необхідної дози вуглекислого кальцію (вапна), який не лише підвищує рН ґрунту, а й зв’язує шкідливий алюміній та марганець в малорозчинні сполуки, тобто нейтралізує шкідливу дію алюмінію і зайвий марганець, збільшує кількість обмінних основ, тим самим ґрунт збагачується кальцієм і магнієм.

NB: Залежно від величини обмінної кислотності потреба ґрунту у вапнуванні може бути великою (рН=4,5 і нижче), середньою (рН = 4,5… 5,0), малою (рН = 5,1 … 5,5); вапнувати ґрунт не треба, якщо рН>5,5.
Вапнування сприяє переходу азоту, фосфору, калію, які є в ґрунті, в більш доступні для рослин сполуки. Так, згідно наукових даних, внесення повної дози вапна один раз за ротацію 9-типільної сівозміни дало змогу на кінець ротації підвищити рН НСl до 5,05, знизити кількість алюмінію з 0,94 до 0,065 мг-екв. на 100 г ґрунту.
NB: Після внесення вапна в одинарній дозі підвищується насиченість його основами на 20-22%, а при подвійній дозі — на 34-37%. Також підвищується в 1,5-2 рази виділення вуглекислого газу та активність ферментів у ґрунті.
— Вапнування підвищує активність азотобактера, нітрифікуючих та бульбочкових бактерій, у зв’язку з цим посилюється рухомість азоту, збільшується також кількість рухомих сполук фосфору і калію, молібдену. Після вапнування в ґрунті краще проходять біохімічні процеси, — пояснюють науковці Інституту сільського господарства Полісся НААН України. Важливим наслідком вапнування є підвищення водостійкої міцності структури ґрунту, тому провапнований ґрунт краще і швидше вбирає вологу, яка в нього глибше проникає.
NB:  Звичайно, найкращим часом для здійснення вапнування є післяжнивний період, адже наступні обробки ґрунту — дискування, культивація — гарантують рівномірне перемішування вапна з верхнім шаром ґрунту. Рідше здійснюють вапнування разом із передзимовою оранкою. Але дехто практикує це також і взимку, або під час ранньовесняних робіт з підготовки ґрунту.
Низька реакція ґрунту стримує зростання сільгоспкультур, уповільнює розвиток їх кореневої системи і весняний рух соку в озимих.
Весняне вапнування має бути дуже раннім. Якщо ранньою весною ви можете увійти в поле, то вам слід не баритися з внесенням кальцієвих добрив. Швидкість розчинення добрив буде залежати від наявності води, тобто від погодних умов. Крім того, часовий проміжок між внесенням кальцію і азотних добрив повинен бути максимально великим.
NB: Короткий інтервал між внесенням кальцію та азотних добрив може призвести до втрати амонієвої форми азоту.
Кальцієві добрива, з яких вапно швидко надходить у ґрунт, — це оксидні добрива (CaO), але через ризик надмірного перенасичення ними ґрунту не рекомендується вносити їх навесні. Це загрожує збільшенням рН ґрунту до рівня рН 7,2, що зробить багато ґрунтових елементів недоступними для рослин.
Відтак, навесні краще вносити карбонатні добрива (СаСО3). Карбонатним добривом, що найбільш швидко розчиняється, є крейда, яку вносять у нормі 1-1,5 т/га або 0,5 т/га у перерахунку на СаО.
NB: Більш високі дози карбонатних добрив в цей час можуть призвести до опіків рослин.
Крейда без механічного подрібнення має частки розміром менші ніж 0,147 мм. Хлорофіл призводить до підвищення розчинності вапняку. Тому крейда володіє високою нейтралізуючою силою (кількість добрив, необхідних для нейтралізації певної кількості кислоти), що є особливістю кальцій-магнієвих добрив, тому при низькому вмісті магнію в ґрунті доцільно застосовувати добрива у вигляді карбонату магнію.
 

 

Категорії статті РДА: