Показ авторського документального фільму Миколи Марченка «Причини утворення Нікопольського плацдарму»

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини.
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
У рамках святкування 75-ї річниці визволення Великої Лепетихи від нацистських загарбників, 31 січня 2019 року для учнів Великолепетиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 та Великолепетиського ПТУ № 22, 01 лютого 2019 року для учнів КЗ "Великолепетиський опорний заклад загальної середньої освіти" директором комунального закладу «Великолепетиський районний народний краєзнавчий музей ім. О. І. Ціпко» Миколою Марченком було здійснено показ власного авторського документального фільму «Причини утворення Нікопольського плацдарму».

Нікопольський плацдарм сягав по фронту 120 кілометрів, вглиб – до 35 кілометрів. На ньому зосереджувалося нацистських та румунських 6 піхотних, 2 танкові та 2 гірськострілецькі дивізії 6-ї армії групи армій «А» - загалом 52000 військових. При 180 танках, серед них й САУ «Фердинанд», оперативна група «Шернер» (від імені генерала Фердинанда Шернера), всі сили кидалися на утримання Нікопольського марганцевого та залізорудного басейну та підтримку коридору із угрупуванням в Криму17-та армія. Плацдарм простягався від Благовіщенки (Кам'янсько-Дніпровський район) до Князе-Григорівки.
Бої за плацдарм велися на території Великолепетиського, Верхньорогачицького та Горностаївського районів Херсонської області силами 28-ї армії (генерал Олексій Гречкин), Четвертого Українського фронту, в тому числі 301-ї стрілецької дивізії. Повітряну підтримку здійснювала 17-та повітряна армія (командував генерал Володимир Судець).
З фільму, який триває 43 хвилини, учні та вчителі цих закладів дізналися, що головних причин утворення цього кривавого плацдарму ворога було чотири:
1. Потрапляння в полон командувача 44-ї Армії генерал-лейтенанта Василя Опаносовича Хоменка і командувача артилерією 44 армії генерал-майор Сергія Олексійовича Бобкова та розформування 44-ї Армії;
2. Неспроможність 3-ї гвардійської Армії, 5-ї Ударної Армії та 28-ї Армії відкинути ворога на правий берег Дніпра;
3. Прагнення німців пробити з Нікопольського плацдарму коридор з метою визволення замкненої в Криму їх 17-ї Армії;
4. Важливість рудників марганцю і залізної руди під Марганцем, Нікополем і Кривим Рогом для німецької економіки та спроможності вести подальші військові дії.
Пам’ять… Вона кличе, хвилює, стукає у наші серця. Вона доносить до нас, нащадків, імена тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс у жертву найдорожче – життя. Сотні солдатів, офіцерів, партизанів і підпільників, сотні людських життів, розтерзаних війною, прийняла в себе українська земля. Вони були представниками різних національностей, але навічно стали синами України. Ми в неоплатному боргу перед тими, хто не дожив до переможного дня, чиї імена, навічно викарбувані на пам’ятниках і обелісках, увійшли в пісні, спогади і легенди. Вклонімося їм низько і пам’ятаймо!

 

Категорії статті РДА: