Профілактика тютюнопаління. Проблеми боротьби з курінням

Тютюнопаління – одне з найбільш поширених видів побутової токсикоманії, найбільш поширена у всьому світі шкідлива звичка. Залежність від тютюну внесено в Міжнародну класифікацію хвороб поряд з алкогольною та наркотичною до категорії «Розумові і поведінкові розлади, зумовлені використанням психоактивних сполук». Тепер куріння класифікується як захворювання.
Велика частина активних курців продовжують палити не із-за задоволення, а з необхідності уникнути неприємних станів, що виникають при відмові від куріння і пов’язаних з наркотичною залежністю від тютюну. Дослідження показують, що більшість дорослих курців (65%) хотіли б позбутися цієї звички і намагалися це зробити більше одного разу. Розвиток залежності є однією з головних перешкод при відмові від куріння.
Кожні 8 секунд на земній кулі помирає людина з цієї причини. Якщо відношення до тютюнопаління не зміниться, то за прогнозами експертів у 2030 році з цієї причини буде помирати понад 10 млн. чоловік. Вживання тютюну відбувається через органи дихання. Тому перш за все страждає легенева система: повітряні шляхи і легенева тканина. Легені у 80% курців чорного кольору. Якщо починати курити у віці 12-13 років, то у 67% у тридцятирічному віці можна мати таке захворювання як емфізема легенів. Тютюнопаління є причиною 90% усіх випадків захворювань на рак легенів. Найбільше страждає від тютюнопаління репродуктивна функція людини. Особливо негативно систематичне отруєння впливає на серцево – судинну систему. У всіх хто палить, частота скорочень частіша у 2-2,5 рази, таким чином скорочується час відпочинку для серця і воно швидше зношується. У 12-13 разів частіше трапляються захворювання серця: серцева недостатність, інфаркт міокарду, стенокардія, звуження судин. До 40% усіх смертних випадків від ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту пов’язані з палінням сигарет. Також негативно впливає пасивне тютюнопаління на здоров’я оточуючих. В приміщенні з курцем протягом лише 1 години людина, яка не палить, кожного разу спалює по половині сигарети.
Тютюновий дим у таких випадках спричиняє головний біль, нездужання, зниження працездатності, швидку втому, загострення верхніх дихальних шляхів. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей. Тютюнопаління значно впливає на якість життя дітей, які починають курити з 8-10 річного  віку, не доживуть до межі середньої тривалості життя в середньому на 6-8 років; 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років менше за ту, яка немає такої звички; 35- річний курець проживає на 7 років менше, ніж чоловік, який не палить. Німецький професор Танненберг підрахував, що у наш час смертельний випадок на мільйон чоловік виникає у результаті:
авіакатастрофи – один раз на 50 років;
вживання алкоголю – раз на 4-5 днів;
автокатастрофи – раз на 2-3 дні;
паління – кожні 2-3 години.
  Статистичні дані:
Кожна цигарка скорочує життя людини у середньому на 12 хвилин. У курців рак легень буває в 20 разів частіше, ніж у некурців.  Під час сходження на Памір на висоті 5000 м. один з альпіністів знепритомнів. Він був єдиним курцем.  Серед космонавтів та спортсменів немає жодного курця.
Чому паління так поширене в сучасному світі, і чому люди палять?
Ми живемо в складному світі, який постійно випробовує нас на міцність. Здорова, сильна духом людина розуміє, що життя – це боротьба і по-філософськи ставиться до тимчасових труднощів. Емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, непевність, а тютюн, як і алкоголь, так і  наркотики є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, дають почуття задоволення, при цьому не вимагаючи жодного напруження, вольової боротьби, цілеспрямованої, тривалої праці над собою і своїм життям. Здорова, сильна духовно та інтелектуально людина одержує задоволення від життя через серце, мозок, через боротьбу і перемоги. Вона не потребує ніякої «хімічної радості».
Як кинути курити?
Однак чи так просто відмовитися від шкідливої звички, навіть знаючи, що вона вкорочує тобі життя? Ні. Розрубати вузол залежності від нікотину людині рідко під силу самотужки, стверджують курці, якi мають відповідний досвід. Окрім неодмінних у такій ситуації сили волі й мотиву, необхідна підтримка фахівців. Нині існує багато сучасних засобів, які допомагають курцям розпрощатися зі своєю пристрастю до сигарет.
Як діють ліки? Наприклад, із пластиру нікотин всмоктується через шкіру і певним чином заміняє цигарку. Пластир зазвичай містить від 7 до 25 міліграмів нікотину. Для кожного курця доза підбирається індивідуально. Адже і залежність буває різною — хтось більше курить і тривалий час, а хтось недавно стартував.
Мікродози нікотину містять і жувальні гумки та льодяники, покликані допомогти курцеві у період відвикання від цигарок. Тим, хто кидає курити, на перших порах потрібно близько 20 штук гумки на день, стверджує фахівець. Коли рука тягнеться до сигарети — беріть жуйку. В середньому людина викурює за день приблизно одну пачку цигарок, курить кожні 45—50 хвилин. За таким же принципом, що й жуйка, діють льодяники. Ще є інгалятори (їх вдихають) та назальні спреї (впорскують через ніс). Індивідуальну схему застосування цих засобів розробляє лікар.
Звісно, аби відбити охоту до нікотинового «кайфу», все подальше життя ходити з гумками, льодяниками чи спреями не доведеться. Ці засоби потрібні для заміни куріння через отримання нікотину іншим шляхом. Спершу людина поступово замінює цигарки, наприклад, жуйкою, потім поступово знижує дозу. І доводить її до мінімуму, доки не зможе повністю відмовитися від цигарок.
Тим, хто зважився позбутися залежності від нікотину, як варіант пропонують електронні сигарети. Але, на думку лікарів електронні сигарети не мають жодного відношення до лікування нікотинової залежності.
Найефективніше — комплексне лікування. Окрім медикаментозної терапії, важливо робити акцент на мотивації. З курцем повинен працювати психолог або консультант з хімічної залежності. Людину необхідно поінформувати про шкідливий вплив нікотину, розказати про наслідки куріння для здоров’я. Важливо підказати курцеві, що можна і чого не можна робити, якщо хочеш позбутися шкідливої звички.